Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 23
За місяць : 1107
Кількість
статей : 1008
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Персоналії
Гарайда Іван Андрійович

imageГарáйда Іван Андрійович [29.01.1905 (за ін. відомостями – 30.05.1906), с. Зарічеве (Зарічово) Унгського комітату, Угорщина, нині Перечинського р-ну Закарпатської обл. – 13.12.1944, м. Ужгород] – культурно-освітній діяч Закарпаття, вчений-мовознавець, історик, бібліограф, редактор, викладач вищої школи.

Зростав у родині потомствених педагогів (батько – директор сільської школи,  дід по матері І. Торма 43 роки керував церковною школою у Зарічеві) і священнослужителів. У 1919 р., з приєднанням Підкарпатської Русі до Чехословаччини, разом з батьками, які не прийняли нової влади, перебрався до Угорщини. Закінчив гімназію у м. Секешфегерварі (1924). Отримав ґрунтовну вищу освіту: на юридичному факультеті Будапештського університету (1928; диплом доктора права); філологічному відділенні Ягеллонського університету в Кракові (1934; диплом магістра філософії в галузі історії); також навчався на філософському факультеті Печського університету. Вільно володів кількома мовами.

У 1934–1939 рр. – професор Ягеллонського університету, де викладав угорську мову. Восени 1939 р. був заарештований гестапо і ув'язнений до концтабору Заксенгаузен поблизу Берліна. Завдяки заступництву уряду Угорщини звільнений у квітні 1940 р. з умовою цілковитого нерозголошення інформації про реалії концтабірного життя. Рятуючись від стеження з боку гестапо і поліції, переїхав до Ужгорода, де протягом листопада 1940 р. – жовтня 1944 р. обіймав посаду виконавчого директора русинської академічної установи  – «Подкарпатського общества наук» (ПОН). Одночасно працював видавцем, редактором, коректором наукового щоквартальника «Зоря-Hajnal» (1941–1943), щомісячника «Руська Молодежь» (1942–1944), літературного публіцистично-етноґрафічного двотижневика «Литературна Недƀля Подкарпатского Общества Наукъ» (1941–1944), щорічника «Великий сельскогосподарский календаръ» (1942–1944), серій видань «Народна Библіотека» (30 випусків), «Литературно-Наукова Библіотека» та ін. Загалом як редактор підготував до друку близько 1500 видань ПОН. Активна наукова діяльність Гарайди сприяла розвиткові науки й культури в Закарпатті в роки Другої світової війни. Найближчими його однодумцями в ПОН були історик і бібліограф М. Лелекач та поет Ф. Потушняк, чиє ім’я носить Закарпатська ОУНБ. Автор «Грамматики руського языка» (1941) як офіційного підручника рідної мови для шкіл українців Закарпаття.

Разом з М. Лелекачем є фундатором української бібліографії в Закарпатті. Спільно вони уклали «Библиоґрафию подкарпатской руськой историƀ литературы» (1942), «Библиоґрафию подкарпатской руськой литературы» (1943). Гарайда також тривалий час займався укладанням, вишукуванням досить значних коштів і підготовкою до друку підготовленого з М. Лелекачем першого тому покажчика «Загальна бібліографія Підкарпаття» (в оригіналі, русинською мовою – «Загальна библіографія Подкарпатя»), що охоплював 2799 публікацій, які побачили світ у багатьох визнаних центрах культури Центральної та Західної Європи – Празі, Будапешті, Римі, Берліні, Парижі, Відні і дотичних до історії Закарпатської України. Перша апробація покажчика у вигляді публікації його окремих частин відбувалась на сторінках «Литературної Недƀлі».

Улітку й восени 1944 р., коли М. Лелекач був мобілізований до угорського війська і фронт  наближався до Ужгорода, Гарайда, усвідомлюючи велику наукову й інтелектуальну цінність цієї бібліографічної праці, фактично самотужки готував видання першого тому покажчика, незважаючи на попередження про небезпеку для власного життя та пропозицію евакуюватись до Угорщини. На час вступу до Ужгорода радянських військ (27 жовтня) вчений встиг роздати готовий наклад покажчика знайомим особам для переховування.

У листопаді 1944 р. Гарайда був заарештований за облудним звинуваченням у «профашистській агітації проти комуністичного руху, Радянського Союзу і демократичних держав». Невдовзі, після допитів, загинув у польовій тюрмі радянської військової контррозвідки «СМЕРШ» 4-го Українського фронту.

В СРСР ім’я вченого, його наукові твори, включаючи й покажчик «Загальна бібліографія Підкарпаття», перебували під забороною. У 2000 р. зусиллям вченого і видавця В. Падяка покажчик перевидано в Ужгороді, зі значними доповненнями та залученням невідомих раніше архівних документів з цієї теми.

Реабілітований посмертно згідно із Законом УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 р. Іменем І. А. Гарайди названо вулицю у центрі Ужгорода, на його честь проводяться наукові форуми у рідному селі.

 

Твори

 

Грамматика руського языка / Составивъ Дръ Иван Гарайда. – Унгваръ : Книгопечатня Юлія Фельдешія, 1941. – 143 с. (перевидано у 2009 р. в Ужгороді);

Причинки до поясненя назвъ нашихъ селъ / Иванъ Гарайда // Зоря-Hajnal. – 1941. – С. 72–85;

Загальна библіографія Подкарпатя / Зложили Лелекачъ Н., Гарайда И. = Kárpátalja általános bibliográfiája / Öszeállították Lelekács Miklós és Harajda  János : З додатками : 1. Библіографія подкарпатской руськой литературы ; 2. Библіографія подкарпатской руськой исторіƀ литературы = Загальна бібліографія  Підкарпаття / Уклали Лелекач М., Гарайда І. : З додатками : 1. Бібліографія підкарпатської руської літератури ; 2. Бібліографія підкарпатської руської історії літератури / Факс. вид. (на русинській та угорській мовах) ; Передмова Д. Данилюка ; Післямова В. Падяка. – [Факсимільне вид. 1944]. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2000. – 214 с.

Джерела

 

Дзендзелівський Й. І. А. Гарайда як філолог і громадський діяч / Й. О. Дзендзелівський // Українська мова на Закарпатті у минулому і сьогодні : Матеріали наук.-практ. конф.  (Ужгород, 5–6  трав. 1992 р.). – Ужгород, 1993. – С. 142–156;

Дзендзелівський Й. ПОН і забутий Гарайда / Йосип Дзендзелівський // Карпат. край. – 1993. – № 1. – С. 12–13; № 2. – С. 12–14;

Довганич О. В’язень гестапо і «СМЕРШу» / Омелян Довганич // Карпат. край. – 1993. – № 9/11. – С. 29;

Офіцинський Р. З відстані півстоліття / Р. Офіцинський // Молодь Закарпаття – реформа. – 1994. – 1 жовт. – С. 3;

Галас К. Загадковий доктор Іван Гарайда / К. Галас // Тиса. – 1995. – № 1/2. – С. 93–94;

Довганич О. Д. Культура Закарпаття в роки окупації (березень 1939 – жовтень 1944) / О. Д. Довганич // Нариси історії Закарпаття (1918–1945). – Ужгород, 1995. – Т. 2. – С. 557–558;

Лазоришин І. «Загальна бібліографія…» М. Лелекача та І. Гарайди / І. Лазоришин // Срібна Земля. – Ужгород, 2001. – 24 лют. – № 7. – С. 14;

Ivanco I. [Про покажчик «Загальна библіографія Подкарпатя». Ч. 1. – Унгвар, 1944] // Athanasiana. – 2001. – № 13. – С. 330–331. – Нім.;

Капраль М. [Про покажч. «Загальна библіографія Подкарпатя». Ч. 1] / Капраль М. // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Сер. : Історія. – Ужгород, 2002. – Вип. 6. – С. 173–176;

Довганич О. Гарайда Іван Андрійович / О. Довганич // Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. – К., 2008. – Вип. 1. – С. 74–75.

 

Зворський Сергій Леонідович
Статтю створено : 16.02.2017
Останній раз редаговано : 11.11.2019